Законопроект щодо запровадження накопичувальної системи та єдиних принципів нарахування пенсій дозволить модернізувати систему пенсійного забезпечення в Україні.

 Відповідно з’явиться фінансовий ресурс для диференціації пенсій, їх осучаснення відносно рівня середньої зарплати й підвищення, – розповів Голова правління Пенсійного фонду України Олексій Зарудний.

 Він нагадав, що закон, у якому передбачено функціонування в Україні трьох рівнів пенсійної системи, було ухвалено ще 2003 року. Перший рівень (солідарна система, коли за рахунок внесків громадян, які працюють, сьогоднішні пенсіонери отримують виплати) діє нині й фактично є основою пенсійного забезпечення. Третій рівень — недержавне пенсійне забезпечення, що передбачає добровільну сплату внесків у недержавні пенсійні фонди (нині функціонує 76 НПФ). Навколо другого рівня (накопичувальної системи) протягом 12 років точилися запеклі дискусії, хоч ніхто не заперечував необхідності його запровадження. Адже обов’язкові накопичувальні внески мають стати вагомим доважком до базової пенсії із солідарної системи. Ось тільки другий рівень потрібно врешті-решт запровадити, а перший — системно оптимізувати.
 
 
 За єдиним законом і формулою
 
 
 Як відомо, сьогодні питання пенсійного забезпечення регулюють кільканадцять законів. Є трудові пенсії, які призначають з урахуванням страхового стажу й заробітної плати, а є так звані спеціальні, які зазвичай значно перевищують трудові. Скажімо, слюсар сплачує внески в Пенсійний фонд, і йому призначають пенсію в розмірі 45% од його зарплатні. А державний службовець отримує пенсійну виплату в розмірі 80% од заробітної плати. Це не тільки заплутує всю пенсійну систему, а й підриває довіру українців до «солідарки». Громадяни втрачають стимул до участі в системі пенсійного страхування. На думку фахівців, справедливіший підхід розширить коло застрахованих у пенсійній системі осіб, що, у свою чергу, відкриє можливості для детінізації фонду оплати праці.
— Ми вважаємо, що надбавки, доплати, словом, усе, що стосується призначення пенсій, має регулювати єдиний закон, — сказав Голова правління Фонду. — І формула розрахунку пенсій також повинна бути єдиною і для тракториста, і для парламентарія, і для міністра. Таким чином пенсійна система стане справедливішою.

 

 Винятково за страховими принципами

 У рамках оптимізації солідарної системи запропоновано також налагодити її функціонування винятково за страховими принципами.
 
 – Я неодноразово наголошував, що Пенсійний фонд має стати класичною страховою організацією. Для цього нам потрібно зняти з нього невластиві страховій організації функції, – сказав Голова правління Пенсійного фонду України. — Так виходить, що в більш як 7 млн. громадян призначена пенсія не дотягує до прожиткового мінімуму, установленого для осіб, що втратили працездатність. А законодавство вимагає, щоб мінімальна пенсія була еквівалентною прожитковому мінімуму. Аби довести пенсії до визначеного в законодавстві рівня, Фонд щороку витрачає 35 млрд. грн. власних коштів, тобто внесків, які сплатили громадяни й роботодавці.
 
 Проте за своєю суттю такі доплати нічого спільного з пенсійною системою не мають. Це соціальна допомога, яку мають фінансувати з державного бюджету.
 — Відповідно в проекті закону й запропоновано перекласти цю статтю видатків на державну скарбницю, — пояснив Олексій Зарудний. — У Міністерстві фінансів, щоправда, кажуть, що коштів для того, щоб уже з наступного року перейти на нову схему, немає. Тому ми розробляємо механізм поступової передачі цієї функції казначейству.
 
 Крім того, Пенсійний фонд як страхова організація не повинен відшкодовувати пенсії пільговим категоріям громадян, які через особливості їхніх професій виходять на пенсію на п’ять або й на десять років раніше за інших працівників. Узагалі-то, відповідно до чинного законодавства, пенсії пільговикам мають відшкодовувати підприємства, на яких вони працювали. Але чимало їх уже закрилося, інші не мають змоги здійснювати виплати.
 
 — Сьогодні ми маємо борг 4,5 мільярда з невідшкодованих пільгових пенсій, — повідомив Олексій Зарудний.— Це кошти, які Фонд узагалі не повинен сплачувати. Тому в законопроекті передбачено, щоб пільговики під час трудового життя сплачували додаткові внески, які й підуть на покриття виплати пільгових пенсій.
 На переконання Голови правління Фонду, згадані вище заходи одночасно з легалізацією заробітних плат стануть запорукою здійснення осучаснення пенсій та відновлення їх диференціації.
  • Збалансування солідарної системи дозволить позбутися зрівнялівки в розмірах пенсійної виплати. Адже сьогодні не має значення, чи людина отримувала 900 грн. зарплатні, чи 2000: пенсію виплачуватимуть однакову, на рівні прожиткового мінімуму, — зазначив Олексій Зарудний. — І це ще одна причина не бути зацікавленим у сплаті внесків у ПФ України. Принцип диференціації пенсій (скільки заробив, стільки й отримав) стимулюватиме до участі в державній системі пенсійного страхування. Якщо тіньові зарплати увіллються в солідарний обіг, це буде неабиякий ресурс для підвищення розміру пенсій.

 Пенсія – до 80 % від зарплатні

 Утім, навіть оптимізована солідарна пенсійна система не в змозі забезпечити українцям гідний рівень пенсії. Такий варіант унеможливлюється хоча б демографічною ситуацією, коли один працівник утримує одного пенсіонера. Власне, «солідарку» на це й не розраховано. Її мета – забезпечити людині стартовий рівень пенсії, а довести його до прийнятного розміру можуть другий і третій рівні пенсійного забезпечення.
 
 — Третій рівень в Україні функціонує вже 12 років, а другий ми пропонуємо запровадити з 1 січня 2017 року, — сказав Олексій Зарудний. — Головна відмінність обов’язкової накопичувальної системи від солідарної в тому, що сплачені пенсійні внески є особистою власністю людини, яка стає в центрі пенсійної системи. Громадянин зможе контролювати процес сплати накопичувальних внесків. Ми плануємо запустити сервіс, за допомогою якого кожен платник внесків зможе відстежувати, скільки грошей надійшло на його накопичувальний рахунок, як вони примножувались, куди їх укладали, який інвестиційний дохід вони принесли До речі, досвід інших країн доводить, що найпривабливіша складова накопичувальної. системи — це якраз можливість для майбутнього пенсіонера тримати в полі зору те, як збільшуються кошти на його пенсійному рахунку. Уже через 10-15 років персональні внески становлять лише третину суми. Решта – це інвестиційний дохід, який отримали компанії з керування активами від вкладення пенсійних коштів у різні галузі економіки.
 

 — Якщо пенсійна система стане трирівневою, як це й передбачено в законопроекті, то пенсія змінюватиметься таким чином. Солідарна система забезпечуватиме 45 – 50% від зарплатні, з урахуванням накопичувальної — 60%, недержавних ПФ — 70-80%. Зрозуміло, що не одразу, а поступово, але ми до цього прийдемо, — висловив сподівання Олексій Зарудний. — За умови, що буде ухвалено урядовий законопроект.

 За словами Олексія Зарудного, запровадження накопичувального рівня є чи не єдиною альтернативою підвищенню пенсійного віку.

 — Дійсно, є простіший шлях. Можна підняти пенсійний вік, і на деякий час проблеми солідарної системи буде відкладено. Але не вирішено. Тому згодом вони постануть іще гостріше, і, зрештою, ми знову повернемося до необхідності запроваджувати накопичувальний рівень.
За матеріалами «Пенсійного кур’єра»