Значного резонансу і
жвавих дискусій серед громадськості викликав нещодавно прийнятий Закон України
"Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України
на 2010 рік" та "Про загальнообов’язкове державне пенсійне
страхування". Про важливість даного закону поспілкуємося
з начальником головного управління Пенсійного фонду України в області
Ольгою Сергіївною Заярнюк.
З 1 січня 2004 року в Україні діють страхові принципи пенсійного забезпечення. Кожний працюючий повинен сплачувати страхові внески до бюджету Пенсійного фонду і лише тоді він може розраховувати на отримання в майбутньому пенсії.
Разом з тим, відповідно до чинного законодавства, окремі категорії працюючих мали пільги у сплаті пенсійних внесків. Зокрема, згідно Указу Президента від 03.07.1998 р. № 727 такі пільги поширювались на фізичних осіб, які обрали особливий спосіб оподаткування. Фіксовану ставку внеску спрощенці платили лише впродовж І кварталу 2005 року. А протягом останніх 6 років це питання розглядається в різних площинах: платити чи не платити, це додатковий тягар чи обов‘язок. Особливої актуальності воно набуло в 2009 році, так як з 1 травня діяла постанова Кабінету Міністрів України №366 "Про сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування фізичними особами – суб‘єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування", яка згодом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2010 року «Про внесення змін, скасування та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України», втратила чинність. І ось 8 липня 2010 року Президентом України підписано Закон України № 2461- VI «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який зобов’язав суб’єктів господарювання, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплачувати пенсійні внески.




Що таке індексація і коли вона проводиться?
Головне управління Пенсійного фонду України
в області повідомляє, що відповідно до статті 36 Закону України «Про
загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії
у зв’язку з втратою годувальника мають діти померлого годувальника, які не
досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони навчаються за денною формою
навчання або стали інвалідами до
досягнення 18-річного віку.






